Лейтмотивом
цієї підбірки є поняття симетрії, що відіграє провідну, хоча й не завжди
усвідомлену, роль у сучасній науці, мистецтві, техніці, оточуючого нас
життя і звичайно у спорті. Симетрія пронизує буквально все навколо,
захоплюючи, здавалося б, зовсім несподівані області й об'єкти. Дж.
Ньюмен, особливо вдало підкреслив всеохоплюючі й усюдисущі прояви
симетрії:
ЛЮДИНА
- ІСТОТА СИМЕТРИЧНА
І
все-таки це лише дрібні невідповідності. Ніхто не засумнівається, що зовні
людина побудована симетрично: лівій руці завжди відповідає права й обидві руки
зовсім однакові!АЛЕ! Тут варто зупинитися. Якби наші руки й справді були зовсім однакові, ми могли б у будь-який момент поміняти їх. Було б можливо, скажемо, шляхом трансплантації пересадити ліву долоню на праву руку, або, простіше, ліва рукавичка підходила б тоді до правої руки, але насправді це не так.
Кожному відомо, що подібність між нашими руками, вухами, очима й іншими частинами тіла таке ж, як між предметом і його відбиттям у дзеркалі.
“Симетрія встановлює забавну й дивну спорідненість між предметами, явищами й теоріями, зовні, здавалося б, нічим не зв'язаними: земним магнетизмом, жіночою вуаллю, поляризованим світлом, природним добором, теорією груп, інваріантами й перетвореннями, робочими звичками бджіл у вулику, будовою простору, малюнками ваз, пелюстками квітів, інтерференційною картиною рентгенівських променів, розподілом кліток морських їжаків, рівноважними конфігураціями кристалів, романськими соборами, сніжинками, музикою, теорією відносності...”.
Не
станемо поки розбиратися, чи існує насправді абсолютно симетрична людина. Зрозуміло, що
у кожної людини може виявитися родимка, пасмо волосся або
яка-небудь інша деталь, що порушує зовнішню симетрію. Ліве око ніколи не буває
в точності таким, як праве, та й куточки рота перебувають на різній висоті, у
всякому разі в більшості людей.
