Природа, що нас оточує, багатогранна й
гармонійна. Велична картина
зоряного неба і
непорушна періодичність небесних
явищ ( чергування дня і
ночі, пір року ) і
будова витворів живої
та неживої природи
з давніх-давен привертали
увагу людини, дивували й
захоплювали її. Природа
демонструє нам безліч
симетричних об’єктів, та
й творіння людських
рук часто мають
симетричну форму.
Симетричними є тварини, риби, птахи, комахи. Симетричне людське
тіло. Симетрія виявляється в
ритмічній побудові вірша. Симетрію вивчали
і використовували архітектори
і художники, математики і
природодослідники, ремісники
і філософи.
Симетрія в найширшому
розумінні цього слова
суперечить хаосу, безладдю. Виходить, що симетрія – це врівноваженість,
упорядкованість, краса, довершеність, нарешті, доцільність.
Термін „ симетрія “ (σνμμετρνα
) грецькою мовою
означає „ сумірність,
пропорційність, однаковість у розміщені
частин “. Але й це ще не досить конкретне означення.
Математично строге уявлення про
симетрію сформувалося порівняно недавно – у XIX ст. Сучасне означення
симетрії формулюють так:
Симетричним називають
об’єкт, який можна певним
чином змінювати, дістаючи в
результаті те, з чого
почали.
Симетрія зустрічається не тільки в геометрії, а й в інших областях математики. Симетрія є одним з
видів інваріантності — це така властивість, яка зберігається
відносно певної множини перетворень.
